бухнутися
БУ́ХНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм. Однокр. до бу́хатися.
Двері хутко одчинилися, і дворецький.. бухнувся прямо у ноги паничеві (Мирний, IV, 1955, 188);
З тими словами повернувся [Федя] до нас спиною, сердито бухнувся на табурет, потягнув до себе книжку (Ряб., Жайворонки, 1957, 190).
Словник української мови (СУМ-11)