буцатися
БУ́ЦАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. Битися, колотися рогами.
Він [Бородавка] стоїть, схиливши голову наперед, як бик, готовий буцатися (Тулуб, Людолови, I, 1957, 431);
// розм. Битися, вдарятися лобами (про людей).
Словник української мови (СУМ-11)