буцатися

бу́цатися (бу́цятися) → буцати (буцяти)

Значення в інших словниках

1. буцатися — бу́цатися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. буцатися — -аюся, -аєшся, недок. Битися, колотися рогами. || розм. Битися, вдарятися лобами (про людей).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. буцатися — БУ́ЦАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм. Битися, колотися рогами. Він [Бородавка] стоїть, схиливши голову наперед, як бик, готовий буцатися (З. Тулуб); // розм. Битися, вдарятися лобом, головою об кого-, що-небудь (про людину).  Словник української мови у 20 томах
4. буцатися — БИ́ТИСЯ (про рогату худобу — робити удари рогами, лобом), БУ́ЦАТИСЯ розм., БУ́ЦАТИ без додатка, розм., БУ́ЦКАТИ без додатка, розм., ТУ́ЦКАТИСЯ рідко. — Док.: бу́цнутися, бу́цнути.  Словник синонімів української мови
5. буцатися — БУ́ЦАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. Битися, колотися рогами. Він [Бородавка] стоїть, схиливши голову наперед, як бик, готовий буцатися (Тулуб, Людолови, I, 1957, 431); // розм. Битися, вдарятися лобами (про людей).  Словник української мови в 11 томах