буцати
бу́цати (бу́цяти) ударяти чолом у чоло іншої особи (м, ср, ст): Такий маленький, сухенький, а як буцнув мене, то мені аж свічки в очах стали (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жартбу́цати (бу́цяти) ударяти чолом у чоло іншої особи (м, ср, ст): Такий маленький, сухенький, а як буцнув мене, то мені аж свічки в очах стали (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт