бівачний —
біва́чний прикметник
Орфографічний словник української мови
бівачний —
див. бівуачний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бівачний —
БІВА́ЧНИЙ див. бівуа́чний.
Словник української мови у 20 томах
бівачний —
БРОДЯ́ЧИЙ (про спосіб життя — пов'язаний з частими переїздами з місця на місце), БЕЗДО́МНИЙ, МАНДРІ́ВНИ́Й, КОЧОВИ́Й розм., ЦИГА́НСЬКИЙ жарт., БІВУА́ЧНИЙ (БІВА́ЧНИЙ) рідше, БУРЛА́ЦЬКИЙ заст., розм.
Словник синонімів української мови