бівачний

біва́чний

див. бівуачний.

Значення в інших словниках

1. бівачний — біва́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. бівачний — БІВА́ЧНИЙ див. бівуа́чний.  Словник української мови у 20 томах
3. бівачний — БРОДЯ́ЧИЙ (про спосіб життя — пов'язаний з частими переїздами з місця на місце), БЕЗДО́МНИЙ, МАНДРІ́ВНИ́Й, КОЧОВИ́Й розм., ЦИГА́НСЬКИЙ жарт., БІВУА́ЧНИЙ (БІВА́ЧНИЙ) рідше, БУРЛА́ЦЬКИЙ заст., розм.  Словник синонімів української мови
4. бівачний — БІВА́ЧНИЙ див. бівуа́чний.  Словник української мови в 11 томах