бівачний
біва́чний
див. бівуачний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бівачний — біва́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- бівачний — БІВА́ЧНИЙ див. бівуа́чний. Словник української мови у 20 томах
- бівачний — БРОДЯ́ЧИЙ (про спосіб життя — пов'язаний з частими переїздами з місця на місце), БЕЗДО́МНИЙ, МАНДРІ́ВНИ́Й, КОЧОВИ́Й розм., ЦИГА́НСЬКИЙ жарт., БІВУА́ЧНИЙ (БІВА́ЧНИЙ) рідше, БУРЛА́ЦЬКИЙ заст., розм. Словник синонімів української мови
- бівачний — БІВА́ЧНИЙ див. бівуа́чний. Словник української мови в 11 томах