1. Великий тлумачний словник сучасної мови

бівуак

бівуа́к

бівак, -у, ч.

Зупинка військ для відпочинку або ночівлі в польових умовах.

|| Місце відпочинку або ночівлі військ, туристів та інших груп людей у польових умовах.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бівуак — бівуа́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бівуак — Табір Словник чужослів Павло Штепа
  3. бівуак — БІВУА́К, у, БІВА́К, у́, ч. Зупинка військ для відпочинку або ночівлі в польових умовах. Він тут зупинявсь на короткий бівак. Стелив він пропахчену порохом бурку На синій, крихкий, як мороз, солончак (М. Словник української мови у 20 томах
  4. бівуак — бівуа́к, біва́к (франц. bivouac, від старонім. biwake – додаткова зовнішня варта) розташування військ на відпочинок поза населеними пунктами. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. бівуак — ТА́БІР (місце розташування війська поза населеним пунктом), СТАН, БІВА́К (БІВУА́К), ОБО́З заст.; КІШ (у Київській Русі та в Україні в XIV-XVIІІ ст.). Військовий табір розкинувся по широкій долині коло Глинян (І. Словник синонімів української мови
  6. бівуак — БІВУА́К, БІВА́К, у, ч. Зупинка військ для відпочинку або ночівлі в польових умовах. Він тут зупинявсь на короткий бівак. Стелив він пропахчену порохом бурку На синій, крихкий, як мороз, солончак (Бажан, І, 1946, 233)... Словник української мови в 11 томах