бівуак
БІВУА́К, БІВА́К, у, ч. Зупинка військ для відпочинку або ночівлі в польових умовах.
Він тут зупинявсь на короткий бівак. Стелив він пропахчену порохом бурку На синій, крихкий, як мороз, солончак (Бажан, І, 1946, 233);
// Місце відпочинку або ночівлі військ, туристів та інших груп людей у польових умовах.
Ситий був [Ангарович] своїм щастям, .. родинною атмосферою, про котру марив там, на гірських бівуаках (Фр., VI, 1951, 374);
Зупинилися коло ганку, і перед ними відкрився .. справжній солдатський бівуак (Кучер, Чорноморці, 1956, 242);
*Образно. Сопки.. розкинули свій бівуак понад кордоном (Сміл., Зустрічі, 1936, 147);
*У порівн. І стала затишна кімната — немов польовий бівуак: на лаві стояла гармата, готова до грізних атак (Уп., Вірші.., 1957, 219).
Стоя́ти (розташо́вуватися) бівуа́ком; (Ста́ти на бівуа́к) — перебувати на відпочинку, на ночівлі в польових умовах.
— Незабаром станемо на бівак, відпочинемо (Кочура, Зол. грамота, 1960, 98).
Значення в інших словниках
- бівуак — бівуа́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бівуак — бівак, -у, ч. Зупинка військ для відпочинку або ночівлі в польових умовах. || Місце відпочинку або ночівлі військ, туристів та інших груп людей у польових умовах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бівуак — Табір Словник чужослів Павло Штепа
- бівуак — БІВУА́К, у, БІВА́К, у́, ч. Зупинка військ для відпочинку або ночівлі в польових умовах. Він тут зупинявсь на короткий бівак. Стелив він пропахчену порохом бурку На синій, крихкий, як мороз, солончак (М. Словник української мови у 20 томах
- бівуак — бівуа́к, біва́к (франц. bivouac, від старонім. biwake – додаткова зовнішня варта) розташування військ на відпочинок поза населеними пунктами. Словник іншомовних слів Мельничука
- бівуак — ТА́БІР (місце розташування війська поза населеним пунктом), СТАН, БІВА́К (БІВУА́К), ОБО́З заст.; КІШ (у Київській Русі та в Україні в XIV-XVIІІ ст.). Військовий табір розкинувся по широкій долині коло Глинян (І. Словник синонімів української мови