бівачний
БІВА́ЧНИЙ див. бівуа́чний.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бівачний — біва́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- бівачний — див. бівуачний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бівачний — БІВА́ЧНИЙ див. бівуа́чний. Словник української мови у 20 томах
- бівачний — БРОДЯ́ЧИЙ (про спосіб життя — пов'язаний з частими переїздами з місця на місце), БЕЗДО́МНИЙ, МАНДРІ́ВНИ́Й, КОЧОВИ́Й розм., ЦИГА́НСЬКИЙ жарт., БІВУА́ЧНИЙ (БІВА́ЧНИЙ) рідше, БУРЛА́ЦЬКИЙ заст., розм. Словник синонімів української мови