бівачний

БІВА́ЧНИЙ див. бівуа́чний.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бівачний — біва́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бівачний — див. бівуачний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бівачний — БІВА́ЧНИЙ див. бівуа́чний. Словник української мови у 20 томах
  4. бівачний — БРОДЯ́ЧИЙ (про спосіб життя — пов'язаний з частими переїздами з місця на місце), БЕЗДО́МНИЙ, МАНДРІ́ВНИ́Й, КОЧОВИ́Й розм., ЦИГА́НСЬКИЙ жарт., БІВУА́ЧНИЙ (БІВА́ЧНИЙ) рідше, БУРЛА́ЦЬКИЙ заст., розм. Словник синонімів української мови