бівак
БІВА́К див. бівуа́к.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бівак — Біва́к: — бівуак, місце відпочинку або ночівлі військ у польових умовах [51] Словник з творів Івана Франка
- бівак — біва́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бівак — див. бівуак. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бівак — БІВА́К див. бівуа́к. Словник української мови у 20 томах
- бівак — біва́к див. бівуак Словник іншомовних слів Мельничука
- бівак — ТА́БІР (місце розташування війська поза населеним пунктом), СТАН, БІВА́К (БІВУА́К), ОБО́З заст.; КІШ (у Київській Русі та в Україні в XIV-XVIІІ ст.). Військовий табір розкинувся по широкій долині коло Глинян (І. Словник синонімів української мови
- бівак — Біва́к, -ва́ку; -ва́ки, -ків або бівуа́к, -ку (фр.) (табір) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)