бівак

БІВА́К див. бівуа́к.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бівак — Біва́к: — бівуак, місце відпочинку або ночівлі військ у польових умовах [51] Словник з творів Івана Франка
  2. бівак — біва́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. бівак — див. бівуак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бівак — БІВА́К див. бівуа́к. Словник української мови у 20 томах
  5. бівак — біва́к див. бівуак Словник іншомовних слів Мельничука
  6. бівак — ТА́БІР (місце розташування війська поза населеним пунктом), СТАН, БІВА́К (БІВУА́К), ОБО́З заст.; КІШ (у Київській Русі та в Україні в XIV-XVIІІ ст.). Військовий табір розкинувся по широкій долині коло Глинян (І. Словник синонімів української мови
  7. бівак — Біва́к, -ва́ку; -ва́ки, -ків або бівуа́к, -ку (фр.) (табір) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)