бівак

Біва́к:

— бівуак, місце відпочинку або ночівлі військ у польових умовах [51]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бівак — БІВА́К див. бівуа́к. Словник української мови у 20 томах
  2. бівак — біва́к див. бівуак Словник іншомовних слів Мельничука
  3. бівак — біва́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. бівак — Біва́к, -ва́ку; -ва́ки, -ків або бівуа́к, -ку (фр.) (табір) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. бівак — БІВА́К див. бівуа́к. Словник української мови в 11 томах
  6. бівак — див. бівуак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. бівак — ТА́БІР (місце розташування війська поза населеним пунктом), СТАН, БІВА́К (БІВУА́К), ОБО́З заст.; КІШ (у Київській Русі та в Україні в XIV-XVIІІ ст.). Військовий табір розкинувся по широкій долині коло Глинян (І. Словник синонімів української мови