бібулка

БІБУ́ЛКА, и, ж. Зменш. до бібу́ла.

Пан учитель Лупина.. витягнув зі столика два паперові пуделка, обвинені гарно рожевою бібулкою (Ков., Світ.., 1960, 106).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бібулка — -и, ж. Зменш. до бібула. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бібулка — БІБУ́ЛКА, и, ж., заст. Зменш. до бібу́ла. Пан учитель Лупина витягнув зі столика два паперові пуделка, обвинені гарно рожевою бібулкою (С. Ковалів). Словник української мови у 20 томах
  3. бібулка — бібу́лка 1. → бібула 1 2. = бібу́ла 2: Часто зі села приходили до баби жінки по ріжні поради або сходилися разом робити до церкви квіти. Лексикон львівський: поважно і на жарт