бібулка
БІБУ́ЛКА, и, ж., заст.
Зменш. до бібу́ла.
Пан учитель Лупина витягнув зі столика два паперові пуделка, обвинені гарно рожевою бібулкою (С. Ковалів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бібулка — -и, ж. Зменш. до бібула. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бібулка — бібу́лка 1. → бібула 1 2. = бібу́ла 2: Часто зі села приходили до баби жінки по ріжні поради або сходилися разом робити до церкви квіти. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- бібулка — БІБУ́ЛКА, и, ж. Зменш. до бібу́ла. Пан учитель Лупина.. витягнув зі столика два паперові пуделка, обвинені гарно рожевою бібулкою (Ков., Світ.., 1960, 106). Словник української мови в 11 томах