біжутерія

БІЖУТЕ́РІЯ, ї, ж. Жіночі прикраси не з коштовних каміння й металу.

Останнім часом гудзик, як ніколи, урівнявся в правах із брошками, намистом та іншою біжутерією (Рад. Укр., 29.VIІ 1971, 4).

Значення в інших словниках

1. біжутерія — Біжуте́рія: — дорогоцінності [VI] — жіночі прикраси з недорогоцінного каміння й металів; тут: коштовні прикраси [20]  Словник з творів Івана Франка
2. біжутерія — біжуте́рія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. біжутерія — -ї, ж. Жіночі прикраси з підробних каменів, скла, металу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. біжутерія — Оздобки, див. аграф, браслет, брошка, булавка, запонка, застіжка, кільце, пряжка  Словник чужослів Павло Штепа
5. біжутерія — БІЖУТЕ́РІЯ, ї, ж. Жіночі прикраси не з коштовних матеріалів. Останнім часом ґудзик, як ніколи, урівнявся в правах із брошками, намистом та іншою біжутерією (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
6. біжутерія — біжуте́рія (франц. bijouterie – торгівля ювелірними виробами) жіночі прикраси не з дорогоцінного каміння і металів.  Словник іншомовних слів Мельничука