білильний —
біли́льний прикметник
Орфографічний словник української мови
білильний —
-а, -е. Прикм. до білило 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
білильний —
БІЛИ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до біли́ло 1. Для мистецького почерку виконавця характерне білильне вохріння, властиве малярству XI ст. і відзначене для фресок Софійського собору в Києві (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах