білильний

БІЛИ́ЛЬНИЙ, а, е.

Прикм. до біли́ло 1.

Для мистецького почерку виконавця характерне білильне вохріння, властиве малярству XI ст. і відзначене для фресок Софійського собору в Києві (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. білильний — біли́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. білильний — -а, -е. Прикм. до білило 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. білильний — БІЛИ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до біли́ло 1.  Словник української мови в 11 томах