білильний

біли́льний

-а, -е.

Прикм. до білило 1).

Значення в інших словниках

1. білильний — біли́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. білильний — БІЛИ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до біли́ло 1. Для мистецького почерку виконавця характерне білильне вохріння, властиве малярству XI ст. і відзначене для фресок Софійського собору в Києві (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. білильний — БІЛИ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до біли́ло 1.  Словник української мови в 11 томах