білокопитий

БІЛОКОПИ́ТИЙ, а, е. Який має білі копита або білі ноги нижче колін.

Раптом білокопитий кінь аж присів, спиняючись (Ле, Наливайко, 1957, 36).

Значення в інших словниках

1. білокопитий — білокопи́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. білокопитий — -а, -е. Який має білі копита або білі ноги нижче колін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. білокопитий — БІЛОКОПИ́ТИЙ, а, е. Який має білі копита або білі ноги нижче колін. Любив надто масті сірі, гніді і карі, особливою пошаною користались у нього лисі, білокопиті, і винятково не любив рябих (У.  Словник української мови у 20 томах