білокопитник

БІЛОКОПИ́ТНИК, а, ч. Те саме, що кремена́.

На скелі вироста ожина, Білокопитника пучки (Шпорта, Вибр., 1958, 56).

Значення в інших словниках

1. білокопитник — білокопи́тник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. білокопитник — -а, ч. Трав'яниста рослина родини складноцвітих з листям, вкритим знизу білими волосинками; підбіл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. білокопитник — БІЛОКОПИ́ТНИК, у, ч. Народна назва кремени. На скелі вироста ожина, Білокопитнику пучки (Я. Шпорта).  Словник української мови у 20 томах
4. білокопитник — КРЕМЕНА́ (багаторічна лікарська рослина), БІЛОКОПИ́ТНИК, БІЛОКОПИ́ТЕНЬ.  Словник синонімів української мови