білокопитник

білокопи́тник

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. білокопитник — -а, ч. Трав'яниста рослина родини складноцвітих з листям, вкритим знизу білими волосинками; підбіл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. білокопитник — БІЛОКОПИ́ТНИК, у, ч. Народна назва кремени. На скелі вироста ожина, Білокопитнику пучки (Я. Шпорта).  Словник української мови у 20 томах
3. білокопитник — КРЕМЕНА́ (багаторічна лікарська рослина), БІЛОКОПИ́ТНИК, БІЛОКОПИ́ТЕНЬ.  Словник синонімів української мови
4. білокопитник — БІЛОКОПИ́ТНИК, а, ч. Те саме, що кремена́. На скелі вироста ожина, Білокопитника пучки (Шпорта, Вибр., 1958, 56).  Словник української мови в 11 томах