Великий тлумачний словник сучасної мови

білокопитник

білокопи́тник

-а, ч.

Трав'яниста рослина родини складноцвітих з листям, вкритим знизу білими волосинками; підбіл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. білокопитник — білокопи́тник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. білокопитник — БІЛОКОПИ́ТНИК, у, ч. Народна назва кремени. На скелі вироста ожина, Білокопитнику пучки (Я. Шпорта).  Словник української мови у 20 томах
  3. білокопитник — КРЕМЕНА́ (багаторічна лікарська рослина), БІЛОКОПИ́ТНИК, БІЛОКОПИ́ТЕНЬ.  Словник синонімів української мови
  4. білокопитник — БІЛОКОПИ́ТНИК, а, ч. Те саме, що кремена́. На скелі вироста ожина, Білокопитника пучки (Шпорта, Вибр., 1958, 56).  Словник української мови в 11 томах