біном
БІНО́М, а, ч. Сума або різниця двох алгебричних величин (виразів), що звуться його членами; двочлен.
Біном Ньютона.
Словник української мови (СУМ-11)БІНО́М, а, ч. Сума або різниця двох алгебричних величин (виразів), що звуться його членами; двочлен.
Біном Ньютона.
Словник української мови (СУМ-11)