бісирувати
БІСИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. і без додатка. Викликати на біс.
Її по кілька разів бісирували, і знов здіймався гамір (Моє життя в мист., 1955, 26);
// Виступати на біс.
Словник української мови (СУМ-11)БІСИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. і без додатка. Викликати на біс.
Її по кілька разів бісирували, і знов здіймався гамір (Моє життя в мист., 1955, 26);
// Виступати на біс.
Словник української мови (СУМ-11)