вабило

ВАБИ́ЛО, а, с., мисл. Те саме, що ва́ба 2.

Значення в інших словниках

1. вабило — ваби́ло іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вабило — -а, с., мисл. Те саме, що ваба 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вабило — ВАБИ́ЛО, а, с., мисл. Те саме, що ва́ба 2. Сокіл падав каменем. Чи й запримічав висунуту з вікна рукавицю, чи запам'ятав, звідки викручувалося вабило, летів зі свистом, так ніби намірявся врізатися в камінь вежі й розприскатися бризками (П.  Словник української мови у 20 томах
4. вабило — Вабило, -ла с. = ваба 1. Желех.  Словник української мови Грінченка