вабило
ВАБИ́ЛО, а, с., мисл.
Те саме, що ва́ба 2.
Сокіл падав каменем. Чи й запримічав висунуту з вікна рукавицю, чи запам'ятав, звідки викручувалося вабило, летів зі свистом, так ніби намірявся врізатися в камінь вежі й розприскатися бризками (П. Загребельний);
Вабило роблять з одного або двох пташиних крил і використовують для приманювання ловецьких птахів та для віднімання у них дичини (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)