вабило
ВАБИ́ЛО, а, с., мисл.
Те саме, що ва́ба 2.
Сокіл падав каменем. Чи й запримічав висунуту з вікна рукавицю, чи запам'ятав, звідки викручувалося вабило, летів зі свистом, так ніби намірявся врізатися в камінь вежі й розприскатися бризками (П. Загребельний);
Вабило роблять з одного або двох пташиних крил і використовують для приманювання ловецьких птахів та для віднімання у них дичини (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вабило — ваби́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вабило — -а, с., мисл. Те саме, що ваба 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вабило — ВАБИ́ЛО, а, с., мисл. Те саме, що ва́ба 2. Словник української мови в 11 томах
- вабило — Вабило, -ла с. = ваба 1. Желех. Словник української мови Грінченка