вабило

Вабило, -ла

с. = ваба 1. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вабило — ваби́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вабило — -а, с., мисл. Те саме, що ваба 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вабило — ВАБИ́ЛО, а, с., мисл. Те саме, що ва́ба 2. Сокіл падав каменем. Чи й запримічав висунуту з вікна рукавицю, чи запам'ятав, звідки викручувалося вабило, летів зі свистом, так ніби намірявся врізатися в камінь вежі й розприскатися бризками (П. Словник української мови у 20 томах
  4. вабило — ВАБИ́ЛО, а, с., мисл. Те саме, що ва́ба 2. Словник української мови в 11 томах