вабило
ваби́ло
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вабило — -а, с., мисл. Те саме, що ваба 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вабило — ВАБИ́ЛО, а, с., мисл. Те саме, що ва́ба 2. Сокіл падав каменем. Чи й запримічав висунуту з вікна рукавицю, чи запам'ятав, звідки викручувалося вабило, летів зі свистом, так ніби намірявся врізатися в камінь вежі й розприскатися бризками (П. Словник української мови у 20 томах
- вабило — ВАБИ́ЛО, а, с., мисл. Те саме, що ва́ба 2. Словник української мови в 11 томах
- вабило — Вабило, -ла с. = ваба 1. Желех. Словник української мови Грінченка