вагадло

ВАГА́ДЛО, а, с., заст. Маятник.

Тодішні дзигарі не дзвонили й не мали вагадла (Коцюб., III, 1956, 8).

Значення в інших словниках

1. вагадло — вага́дло іменник середнього роду маятник рідко  Орфографічний словник української мови
2. вагадло — -а, с., заст. Маятник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вагадло — ВАГА́ДЛО, а, с., заст. Маятник. Тодішні дзиґарі не дзвонили й не мали вагадла (М. Коцюбинський); Довгий годинник червоного дерева з величезним вагадлом м'яко цокав до пари застиглому світлу над столом (В. Підмогильний).  Словник української мови у 20 томах
4. вагадло — МА́ЯТНИК (пристрій у годиннику тощо); ВАГА́ДЛО заст. (висячий). Довгий широкий маятник коло стінного годинника тихо стукав серед страшної тиші (І. Нечуй-Левицький); Тодішні дзиґарі не дзвонили й не мали вагадла (М. Коцюбинський).  Словник синонімів української мови