вагучий

ВАГУ́ЧИЙ, а, е. Дуже важкий.

Роса з ялин намистами звиса. Така вагуча, мов краплини ртуті (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 8);

Вагуча пітьма пеленою Щораз ляга на скутий ум (Граб., І, 1959, 99).

Значення в інших словниках

1. вагучий — вагу́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вагучий — -а, -е. Дуже важкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вагучий — ВАГУ́ЧИЙ, а, е, розм. Дуже важкий. Вагуча пітьма пеленою Щораз ляга на скутий ум (П. Грабовський); Роса з ялин намистами звиса. Така вагуча, мов краплини ртуті (Л. Дмитерко).  Словник української мови у 20 томах