вагучий
ВАГУ́ЧИЙ, а, е, розм.
Дуже важкий.
Вагуча пітьма пеленою Щораз ляга на скутий ум (П. Грабовський);
Роса з ялин намистами звиса. Така вагуча, мов краплини ртуті (Л. Дмитерко).
Словник української мови (СУМ-20)ВАГУ́ЧИЙ, а, е, розм.
Дуже важкий.
Вагуча пітьма пеленою Щораз ляга на скутий ум (П. Грабовський);
Роса з ялин намистами звиса. Така вагуча, мов краплини ртуті (Л. Дмитерко).
Словник української мови (СУМ-20)