валок
ВАЛО́К¹, лка́, ч., с. г. Зменш. до вал¹ 2.
[Денис:] Гляди, перевертай траву щоразу, та підбивай вгору, і валок не крутий клади (Кроп., II, 1958, 430);
Ти цілий день в густі валки гребла Напоєне вином і медом сіно (Рильський, І, 1956, 149);
Покірно лягають на стерню валки — дівчата швидко в’яжуть їх у снопи (Минко, Повна чаша, 1950, 58).
ВАЛО́К², лка́, ч. Частина граблів, борони, на якій укріплені зуби.
Василь.. зо зла так і швирнув [швиргонув] граблі з конюшні, що валок дістав аж до кухонь, а граблище.. перебилося (Мирний, IV, 1955, 173).
ВАЛО́К³, лка́, ч. Те саме, що кача́лка.
Тісто розкачують валком (Сл. Гр.).
ВАЛО́К⁴, лка́, ч., техн. Зменш. до вал³.
Практикуючий хлопець кинувся з валком, пасочком мокрого паперу й щіткою, щоб відбити наскладаний рукопис до коректи (Фр., VI, 1951, 254);
Наш завод є одним з основних поставщиків сталевих вуглецевих валків для прокатних станів (Наука.., 12, 1956, 13);
Валка для паперу в машинці не було (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 133).
Словник української мови (СУМ-11)