вальний
ВА́ЛЬНИ́Й, ва́льна́, ва́льне́, діал.
1. Якого є багато.
Такий вальний сніг на дорозі, що й не пройдеш (Сл. Гр.);
// Численний.
Не ножем, а гарматами воює, то є ціла армія вальна (Ле, Україна, 1940, 228).
2. Гарний.
А Михасьо з Мариною там-то вальна пара (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)