вальнути
ВАЛЬНУ́ТИ¹, ну́, не́ш, док. Однокр. до вали́ти².
Робітники вальнули всі до однієї цистерни (Мик., I, 1957, 27).
ВАЛЬНУ́ТИ², ну́, не́ш, док., перех. і неперех., діал. Однокр. до вали́ти¹ 5.
Гринь Воробець хопив за тріпачку, вальнув раз Якима по спині (Ков., Світ.., 1960, 8).
Словник української мови (СУМ-11)