ванькирчик

ВАНЬКИ́РЧИК, а, ч., розм. Зменш. до ваньки́р.

Ми увійшли до ванькирчика, бідно вмебльованого (Коцюб., І, 1955, 254);

Зайшов [господар] до ванькирчика, де спала вся його родина (Кач., II, 1958, 73).

Значення в інших словниках

1. ванькирчик — ваньки́рчик іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. ванькирчик — -а, ч. Зменш. до ванькир.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ванькирчик — ВАНЬКИ́РЧИК, а, ч., заст. Зменш. до ваньки́р. Ми увійшли до ванькирчика, бідно вмебльованого (М. Коцюбинський); Зайшов [господар] до ванькирчика, де спала вся його родина (Я. Качура).  Словник української мови у 20 томах
4. ванькирчик — див. прибудова  Словник синонімів Вусика