ванькирчик
ВАНЬКИ́РЧИК, а, ч., заст.
Зменш. до ваньки́р.
Ми увійшли до ванькирчика, бідно вмебльованого (М. Коцюбинський);
Зайшов [господар] до ванькирчика, де спала вся його родина (Я. Качура).
Словник української мови (СУМ-20)ВАНЬКИ́РЧИК, а, ч., заст.
Зменш. до ваньки́р.
Ми увійшли до ванькирчика, бідно вмебльованого (М. Коцюбинський);
Зайшов [господар] до ванькирчика, де спала вся його родина (Я. Качура).
Словник української мови (СУМ-20)