ваніль
ВАНІ́ЛЬ, і, ж.
1. Тропічна повзуча рослина.
2. Спеціально оброблені ароматичні стручки такої рослини, які використовуються в кондитерському й парфюмерному виробництві.
Ваніль злегка підсушують, розтирають з цукром-піском до порошкоподібного стану і вводять у виріб перед тепловою обробкою (Укр. страви, 1957, 345);
Різномовна юрба заповняла порт, де пахтіло мускусом, виноградним вином, солоною рибою, ваніллю (Тулуб, Людолови, I, 1957, 188).
Словник української мови (СУМ-11)