вата
ВА́ТА, и, ж. Пухната маса з бавовни, шерсті й інших волокнистих речовин.
Надя пішла сховала черепки у свій туалетний столик, ще й старанно загорнула їх у вату (Л. Укр., III, 1952, 485);
Не поспішаючи, Лякін дістав із шафки йод, марлю, вату (Шиян, Гроза.., 1956, 276);
*У порівн. Сніг пухнатий, Наче вата, Жаль по ньому і ступати — Білий, чистий сніг (Бойко, Ростіть.., 1959, 27).
Словник української мови (СУМ-11)