вахлакуватий

ВАХЛАКУВА́ТИЙ, а, е. Незграбний, грубуватий, вайлуватий.

У однієї жінки був чоловік, такий собі вахлакуватий та неповороткий, та ще і не мав усіх дома (Україна.., І, 1960, 250);

Інспектор переступив поріг і побачив за столом знайому вахлакувату фігуру (Кир., Вибр., 1960, 126).

Значення в інших словниках

1. вахлакуватий — вахлакува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вахлакуватий — -а, -е. Незграбний, грубуватий, вайлуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вахлакуватий — ВАХЛАКУВА́ТИЙ, а, е, зневажл. Незграбний, неповороткий, вайлуватий. Інспектор переступив поріг і побачив за столом знайому вахлакувату фігуру (І. Кириленко).  Словник української мови у 20 томах
4. вахлакуватий — див. вайлуватий  Словник синонімів Вусика
5. вахлакуватий — НЕЗГРА́БНИЙ (який не має спритності й легкості в рухах), НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙ розм., НЕВМІ́ЛИЙ, НЕВПРА́ВНИЙ, НЕЗРУ́ЧНИЙ рідше; НЕПОВОРОТКИ́Й, ВАЙЛУВА́ТИЙ, МІШКУВА́ТИЙ розм., РОЗВА́ЛЬКУВАТИЙ розм., ТЮХТІЮВА́ТИЙ розм., ВАХЛАКУВА́ТИЙ розм.  Словник синонімів української мови