вбувати
ВБУВА́ТИ (УБУВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВБУ́ТИ (УБУ́ТИ), вбу́ю, вбу́єш, док., перех., розм. Те саме, що взува́ти.
Як Насточка вбувала, вбувала [чоботи], Вся діброва палала, палала (Укр.. лір. пісні, 1958, 78);
Вбув [Панько] великі чоботи, надяг кожух (Март., Тв., 1954, 158).
Словник української мови (СУМ-11)