вволікати

ВВОЛІКА́ТИ (УВОЛІКА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВВОЛОКТИ́ (УВОЛОКТИ́), очу́, о́чеш; мин. ч. вволі́к, вволокла́, ло́; док., перех. Волочачи кого-, що-небудь, затягувати кудись.

Уволік у хату того лантуха (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. вволікати — вволіка́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вволікати — (уволікати), -аю, -аєш, недок., вволокти (уволокти), -очу, -очеш; мин. ч. вволік, вволокла, вволокло; док., перех. Волочачи кого-, що-небудь, затягувати кудись.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вволікати — ВВОЛІКА́ТИ (УВОЛІКА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВВОЛОКТИ́ (УВОЛОКТИ́), очу́, о́чеш; мин. ч. вволі́к, вволокла́, ло́; док., кого, що. Волочачи, переміщати, тягнути кого-, що-небудь. Уволік у хату того лантуха (Сл. Гр.  Словник української мови у 20 томах
4. вволікати — ВТЯГТИ́ (УТЯГТИ́) (тягнучи, помістити всередині), ВТЯГНУ́ТИ (УТЯГНУ́ТИ), ВВОЛОКТИ́ (УВОЛОКТИ́), ВТАСКА́ТИ (УТАСКА́ТИ) розм., ВТЕРЕБИ́ТИ (УТЕРЕБИ́ТИ) фам. — Недок.  Словник синонімів української мови