ввірятися
ВВІРЯ́ТИСЯ (УВІРЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., ВВІ́РИТИСЯ (УВІ́РИТИСЯ), рюся, ришся, док. Покладаючись на кого-, що-небудь, довірятися, віддавати себе на чиюсь волю.
Не бійся так дуже мене, Щодня ж ти ввіряєшся морю, А море і дике, й страшне! (Л. Укр., IV, 1954, 95);
Він прищулив вуха, втяг голову в плечі і, як заєць від хортів, увірився ногам (Панч, І, 1956, 139).
Словник української мови (СУМ-11)