вдовичка

ВДОВИ́ЧКА (УДОВИ́ЧКА), и, ж. Пестл. до вдова́.

З розмови дізнаються хлопці, що вдовичка вона, сама й хліб косила (Гончар, Таврія.., 1957, 626).

Значення в інших словниках

1. вдовичка — вдови́чка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. вдовичка — (удовичка), -и, ж. Зменш.-пестл. до вдовиця (удовиця).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вдовичка — ВДОВИ́ЧКА (УДОВИ́ЧКА), и, ж. Пестл. до вдови́ця. З розмови дізнаються хлопці, що вдовичка вона, сама й хліб косила (О. Гончар); // ірон. Вдова. Настрашений бувший [колишній] цісарський жандарм ..  Словник української мови у 20 томах
4. вдовичка — див. вдова  Словник синонімів Вусика
5. вдовичка — Вдови́чка, -чки, -чці; -ви́чки, -ви́чок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)