вдячно

ВДЯ́ЧНО. Присл. до вдя́чний 1.

Тетяна вдячно подивилась на Андрія (Вас., II, 1959, 81);

Яків бачив, як Артем Черкашин, наблизившись до Савелія, взяв його руку і вдячно потиснув (Шиян, Гроза.., 1956, 40).

Значення в інших словниках

1. вдячно — вдя́чно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. вдячно — Присл. до вдячний 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вдячно — ВДЯ́ЧНО. Присл. до вдя́чний 1. Яків бачив, як Артем Черкашин, наблизившись до Савелія, взяв його руку і вдячно потиснув (А. Шиян); Тетяна вдячно подивилась на Андрія (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах