вдячно

ВДЯ́ЧНО. Присл. до вдя́чний 1.

Тетяна вдячно подивилась на Андрія (Вас., II, 1959, 81);

Яків бачив, як Артем Черкашин, наблизившись до Савелія, взяв його руку і вдячно потиснув (Шиян, Гроза.., 1956, 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдячно — вдя́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вдячно — Присл. до вдячний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вдячно — ВДЯ́ЧНО. Присл. до вдя́чний 1. Яків бачив, як Артем Черкашин, наблизившись до Савелія, взяв його руку і вдячно потиснув (А. Шиян); Тетяна вдячно подивилась на Андрія (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах