ведмедик
ВЕДМЕ́ДИК, а, ч.
1. Зменш.-пестл. до ведмі́дь 1.
Послухайте, кому і де сідать: Ведмедику — під липою старою, А Цапу треба під вербу, Ослові — на горбу, Я примощусь під бузиною (Гл., Вибр., 1957, 133);
Явдоха побачила двох ведмедиків (Донч., III, 1956, 56).
2. Дитяча іграшка.
В кімнаті скромній.. Ляльки й ведмедики зійшлись І малюки розташувались (Рильський, І, 1956, 366).
3. Дитяча гра.
— Нум у ведмедика гулять! — Сусідній хлопчик став казать (Гл., Вибр., 1957, 208).
4. Те саме, що ведмі́дь 3.
Словник української мови (СУМ-11)