вентер

ВЕ́НТЕР, а, діал. Ятір.

Значення в інших словниках

1. вентер — ве́нтер іменник чоловічого роду ятір діал.  Орфографічний словник української мови
2. вентер — I -а, ч., діал. Ятір. II -а, ч., фарм. Лікарський противиразковий засіб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вентер — ВЕ́НТЕР, а, ч., діал. Ятір. Поліщуки називають їх [вугрів] вужами .. Ловлять їх тут неводом, вербовим вентером, рідко хто цю слизьку рибу на вудку підсіче (М. Малиновська).  Словник української мови у 20 томах