Великий тлумачний словник сучасної мови

вентер

ве́нтер

I -а, ч., діал.

Ятір.

II -а, ч., фарм.

Лікарський противиразковий засіб.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вентер — ве́нтер іменник чоловічого роду ятір діал.  Орфографічний словник української мови
  2. вентер — ВЕ́НТЕР, а, ч., діал. Ятір. Поліщуки називають їх [вугрів] вужами .. Ловлять їх тут неводом, вербовим вентером, рідко хто цю слизьку рибу на вудку підсіче (М. Малиновська).  Словник української мови у 20 томах
  3. вентер — ВЕ́НТЕР, а, діал. Ятір.  Словник української мови в 11 томах