вентер
ве́нтер
I -а, ч., діал.
Ятір.
II -а, ч., фарм.
Лікарський противиразковий засіб.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вентер — ве́нтер іменник чоловічого роду ятір діал. Орфографічний словник української мови
- вентер — ВЕ́НТЕР, а, ч., діал. Ятір. Поліщуки називають їх [вугрів] вужами .. Ловлять їх тут неводом, вербовим вентером, рідко хто цю слизьку рибу на вудку підсіче (М. Малиновська). Словник української мови у 20 томах
- вентер — ВЕ́НТЕР, а, діал. Ятір. Словник української мови в 11 томах